5 березня 2022 року 30-літній Олег Толстий потрапив під обстріл на вулиці Пушкінській в Ірпені. Його авто з'їхало з дороги, вибило паркан і в'їхало у двір. Тіло Олега знайшли поруч із обгорілою машиною у квітні після звільнення Київщини від російських окупантів. Він помер від осколкових поранень грудної клітки.

«5 березня Олег завіз нас із сином і своєю мамою на залізничний вокзал, але поїзди скасували... Ми змогли дістатися до Романівського мосту. Олег поїхав назад. Я дзвонила йому в істериці, благала виїжджати, кричала, що це неправильно, що він має нас вивезти і поїхати з нами… Але Олег відмовився. Саме в цей день наш зв'язок обірвався. Після того, як він повернувся додому, ще кудись поїхав і потрапив від обстріл», – розповіла дружина загиблого, Валерія.

Олег народився і мешкав в Ірпені. Мав вищу освіту в галузі екології, а життя присвятив іншому захопленню – автомобілям. Працював водієм, менеджером в автомобільній компанії з підбору автозапчастин, був автомайстром. У 18 років почав зустрічатися з Валерією, з якою згодом одружилися. Олег мріяв про сина і був щасливим, коли став батьком.

«У нас постійно змінювалися автомобілі – всього було близько 20. Він їх ремонтував, продавав, шукав щось нове... Це була дуже добра людина. Завжди став на перше місце не себе, а інших. Коли друзі потребували допомоги, відкладав свої справи і йшов на поміч. Після роботи ввечері ми разом ходили на дитячий майданчик, прогулювались містом. У 2021-му році встигли зі сином з'їздити на море», – пригадала Валерія.

Перед повномасштабною війною Олег звільнився з роботи і почав готуватися до відкриття власної справи. Мріяв мати автомайстерню. Хотів добудувати другий поверх будинку, зробити там ремонт. Мріяв про тиху старість на дачі і як передаватиме синові знання про автівки.

«Олег любив своє місто, свою країну. Тому й відмовився їхати, коли постало питання про евакуацію. Сказав, що знає тут кожну стежину і залишиться. Буде намагатися отримати зброю, щоб стати на захист міста. Я довго шукала Олега серед живих, бо він обіцяв що виживе, що буде поруч зі мною і сином. Однак на початку квітня знайомі надіслали нам фото його тіла, машини. Я повернулася в Ірпінь. Шукала Олега в моргах. Коли знайшла, ми приїхали туди з батьками, нам віддали ланцюжок, який я йому подарувала, весільну обручку, і сумніви, що це він, розвіялися остаточно», – розповіла Валерія.

В Олега залишилися дружина, син, батьки, бабуся і сестра.