top of page
Олег Шевченко
26 серпня 2022 р.
38-річного Олега Шевченка з села Діброва Ізюмського району Харківщини закатували російські окупанти наприкінці серпня 2022.
Олег працював у Харкові. 26 лютого 2022-го вирішив повернутися до рідного села. Доїхав до Балаклії, далі електричка не курсувала через воєнні дії. Олег ішов до родини кількадесят кілометрів. Опівночі постукав у двері дому.
«Я запитала, для чого він прийшов, він же знає, що буде. Адже він ветеран АТО. «Нічого не буде, все буде добре», – відповів. А 7 березня у селі вже були російські окупанти. Він не ховався, ходив допомагав людям, знаходив їжу, бо в усіх закінчилися продукти», – пригадала дружина Наталія.
Олег закопав свої військові документи, щоби окупанти не могли виявити його. Дружина каже, що чоловіка видала місцева, яка працювала на ворога.
Вперше до Олега Шевченка окупанти прийшли 17 червня. Допитували членів родини, чи він служив, і забрали чоловіка з собою. Згодом відпустили.
«Ми розуміли, що це ненадовго. Я вмовляла його втекти. А він казав, що боїться, аби нас не розстріляли, – продовжила Наталія. – Вдруге Олега забрали 26 серпня. Більше я його не бачила. Тільки знаю, що після катувань його поклали в госпіталь. Мені надіслали фотографію. На ній він повністю синій. Мав крововилив… У виданій окупантами довідці про смерть вказано, що її причина не встановлена».
1 вересня Олега Шевченка поховали в Ізюмському лісі. Після ДНК-аналізу його ексгумоване тіло знайшли у Харківському морзі.
«Він усе життя був різноробом. Не мав постійного місця праці, бо нікому не любив підпорядковуватися. Йому все вдавалося. Онуці сам зробив годинник, щоб навчити годин. Він її всьому навчив. Навіть ремонтувати велосипед. Коли щось робив, завжди кликав Аню допомагати. Він зі своєї родини виніс те, що треба всім допомагати. Таке ставлення мав до всіх людей в селі», – сказала Наталія.
У Наталії та Олега спільних дітей не було. Дружина від першого шлюбу має доньку та онуку, яких Олег любив, як своїх. В Олега Шевченка залишилися також батьки і молодший брат, який є військовослужбовцем.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page