Молодший сержант Олег Панченко, позивний Сімсон, загинув 19 червня 2022 року на околиці Торецька Донецької області. Захиснику назавжди 53 роки.

Олег народився і жив у місті Обухів на Київщині. Навчався у місцевих школах № 2 та № 1. Пройшов строкову службу. Потім здобув фах електрозварювальника в ПТУ №2 міста Українка.

Працював на Обухівському вентиляційному заводі, а пізніше – на різних приватних будівництвах. Перша дружина Олега померла, коли їхній доньці було 4 роки. Він виховував її самостійно. Згодом одружився вдруге.

Олег з дитинства любив футбол. Грав за дитячі та дорослі футбольні клуби Обухівщини, пізніше – за ветеранські команди. Був прихильником футбольного клубу «Динамо» (Київ) та футболіста Олега Блохіна. В останні роки життя чоловік мав проблеми з коліном та спиною. Попри це продовжував грати: колов знеболювальні та брав участь у матчах.

З 2015 року Олег Панченко боронив країну. Служив старшим стрільцем 72-ї окремої бригади імені Чорних Запорожців. Мав звання молодший сержант. З перших днів повномасштабного вторгнення захищав Київщину й Чернігівщину, потім брав участь у боях на Харківщині й Донеччині.

Олег Панченко був сміливим, чесним, щирим, порядним, добрим.

«Він був скромний щодо своєї служби, ніколи не хизувався тим, що він воює, завжди мало про це говорив, просто робив, що мав. А от футбол – те, від чого в нього горіли очі. Незадовго до загибелі він сказав: «Якщо зі мною щось станеться, покладіть у труну мою футбольну форму, в якій я грав, і мої улюблені шкарпетки з логотипом «Динамо». І ми поклали. Він навіки залишився у своїй формі», – поділилась донька Анна Панченко.

Поховали воїна в Обухові. У нього залишилась дружина, донька і брат.

Захисник нагороджений відзнаками «За звитягу» та «За участь в боях «Світлодарська дуга», орденом «За мужність» III ступеня, медаллю «Учасник АТО».

Посмертно чоловіку надали звання Почесний громадянин міста Обухова. На честь воїна в рідному місті перейменували стадіон «Колос».