43-річний солдат Олег Лук'янчук загинув 30 жовтня 2022 року поблизу села Кислівка на Харківщині. Під час виконання бойового завдання боєць підірвався на вибуховому пристрої та отримав смертельні поранення.

Олег народився в селі Гаразджа Волинської області. Жив у Луцьку. Там закінчив 9 класів загальноосвітньої школи №25 та професійно-технічне училище. Строкову службу пройшов у прикордонних військах в Одесі. У 1999 році пішов на службу за контрактом до підрозділу Національної Гвардії України в Луцьку. Згодом у мирному житті працював водієм-інкасатором «ПриватБанку».

У квітні 2020 року чоловік вирішив повернутися до війська. Служив за контрактом у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, що у складі ЗСУ. Обіймав посаду водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки. Був учасником ООС. З початком повномасштабного вторгнення разом із побратимами продовжував боронити рідну країну від окупантів.

За час служби боєць був нагороджений відзнакою командира 14-ї ОМБр, а також медалями «10 років сумлінної служби» та «Захиснику Вітчизни».

«Мій татко – зразок, яким має бути справжній чоловік. Мужній, сильний і водночас дуже добрий. Борець за справедливість та людина, яка ніколи не лишить в біді, завжди підтримає та дасть цінну пораду. Мій тато – сонячний промінчик, завжди усміхнений і веселий. Через це в нього було багато друзів. Мій тато – Герой. Сильний духом і дуже мудрий. Кожна хвилинка, проведена з татом, була наповнена справжнім зарядом, позитивною енергією та радістю. Лише хороші моменти спадають на думку, коли згадую татка. Всі надзвичайно його любили і я пишаюсь, що мене виховав саме він. Тато мене навчив багато чому і завжди хвалив, навіть у дрібницях. Саме це мене надихало і зараз я намагаюся все робити так, щоб він там, дивлячись із неба, пишався мною та радів», – розповіла донька полеглого Ангеліна.

Поховали воїна у рідному селі.

В Олега залишилися дружина та дві доньки.