top of page
Олег Чернобай
11 березня 2022 р.
Житель Маріуполя Олег Чернобай та його дружина Олена загинули 11 березня 2022 року від російського обстрілу.
Разом із сином подружжя мешкало у багатоповерхівці у Центральному районі. У тому ж будинку було помешкання літніх батьків Олега. Тато чоловіка – лежачий, мама має вкрай поганий зір, за ними був потрібен догляд. Під час повномасштабного російського наступу Чернобаї не спускалися до підвалу, були поряд із батьками.
11 березня 2022-го Олег й Олена вийшли на подвірʼя, щоби приготувати їжу.
«Російський літак випустив кілька некерованих ракет по будинку, під під’їздом якого стояли Олег з Оленою. Чекали сина, який біг до них із 6-го поверху. Весь дім задвигтів, звідусіль пішов дим, перемішаний з бетонним пилом. Одна ракета залетіла у квартиру на 5-му поверсі, перетворивши її просто на купу бетону. На Олега падали уламки згори. Друга ракета потрапила в машину, яка стояла під під'їздом. Її розірвало і металева обшивка, яка летіла в різні боки, була смертельно небезпечною. Наші рідні загинули від осколкових поранень», – розповіла Ганна, сестра Олега.
Олегові було 48 років. Народився і виріс у Маріуполі. Разом із дружиною виховував сина. Працював програмістом.
«Був відкритою, щирою, розумною, душевною, рішучою, шляхетною і всіма нами коханою людиною. Глава сім'ї, чоловік, батько, син, брат, друг. Його будинок був чашею, наповненою душевним спокоєм, достатком і любов'ю. Кожне свято там за столом збиралася наша велика сім'я, проводили час за душевними розмовами», – згадала Ганна.
Олег опікувався батьками. Підтримував племінника і сестру. Любив свою родину. Був щирою людиною.
«Олег не був учителем, але з його біографії можна отримати не один цінний урок. Людина з великої літери. Завжди вмів знаходити радість у дрібницях. Нечасто трапляється, коли чиєсь життя не тільки отримувало радість, а й віддавало її всім навколо, своїми справами, своїми прагненнями, енергією, турботою. Його життя робило щасливим всіх навколо», – додала сестра.
Олег із дружиною Оленою поховані на Старокримському цвинтарі. У нього залишилися син, племінник, батьки, сестри.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page