top of page
Ніна Тевкун
11 березня 2022 р.
11 березня 2022 року Ніна Тевкун була вдома, коли туди близько 14.00 влучив снаряд. Тяжко поранена жінка ще хвилин 40 була живою. Медсестра вколола їй знеболювальне, і так, не приходячи до тями, 73-річна Ніна померла.
У будинку Ніни того дня був також сусід і сват Віталій Сотник. Він зайшов провідати онуків і приніс продукти. Життя Віталія теж відібрав той снаряд.
«Я тоді був біля будинку, отримав численні поранення. Мій, на той час 12-річний, син був у домі. Він дивом вижив. Маму з тестем завалило уламками», – пригадав Олег Тевкун.
Ніну і Віталія поховали спершу на подвір’ї, а після звільнення Чернігівщини у квітні 2022-го перепоховали на цвинтарі.
Ніна народилася у селі Левковичі. Навчалася у Чернігові у технікумі при підприємстві «Хімволокно». Потім працювала там – обслуговувала машини у ткацькому цеху.
У 45 років вийшла на пенсію і вирішила повернутися у рідне село. Збудувала дім у Левковичах. Розводила кролів, мала чимало пород. Вирощувала сад, працювала на землі. Обожнювала природу. Мала непосидючий характер. Взимку любила в’язати.
«Мама спершу безвилазно жила у селі, а потім, коли почалися проблеми зі здоров’ям, я на зиму забирав її у Чернігів. У теплу пору вона знову поверталася в Левковичі. Її сусідами були батьки моєї дружини. 24 лютого 2022 року ми всією родиною приїхали в Левковичі. Вважали, що там буде безпечніше. Крім того, бензину не було, щоб їхати кудись на захід України. Так ми потрапили в окупацію. Жили на околиці, російські окупанти туди особливо не потикалися. Лише після того, як обстріляли, приходили, тицяли в мене пістолетом. Думали, що я військовий, якого прихистили», – розповів Олег.
У Ніни Тевкун залишилося двоє синів та четверо онуків.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page