Неля Арделянова на псевдо Нінель загинула 8 травня 2022 року в місті Маріуполі Донецької області. Тоді окупанти скинули важку авіабомбу на бункер «Магазин 20». Захисниці було 46 років.

Неля народилася в селі Преслав Запорізької області. Була наймолодшою донькою у сімʼї – мала старших брата і сестру. У селі дівчина закінчила школу і пішла вчитися на бухгалтерку в Приморське професійно-технічне училище. Працювала за спеціальністю у різних установах. Останнім цивільним місцем роботи був Преславський психоневрологічний інтернат.

Одним із захоплень Нелі був спів. Вона була учасницею українсько-болгарського ансамблю «Гармонія», який існував у селі Преслав. Разом з колективом Неля виступала на концертах, фестивалях у селах та містах області, а в 2017 році їздила на виступ у Болгарію. Талант Нінель успадкували і її доньки – Ірина і Тетяна. Жінка плекала любов до болгарських танців та традицій, адже своїм корінням була звідти й завжди памʼятала про це.

«Ще зі школи моя сестра вирізнялася цілеспрямованістю: ставила собі ціль і йшла до неї. Була дуже доброю, нікому не відмовляла у допомозі. Завжди усміхнена і весела, активна та відповідальна. Дуже любила життя. Ми завжди будемо памʼятати її щиру усмішку, красу, елегантність і відкритість», – згадує свою молодшу сестру Галина Саввова.

У 2019 році Неля приєдналася до Окремого загону спеціального призначення «Азов». Вона залишилася без роботи, тому за рекомендацією своєї подруги вирішила спробувати нове місце. Спочатку була завідувачкою харчового складу, а згодом перейшла на посаду начальниці речового складу. В обовʼязки жінки входило одягати військових полку. Вона настільки добре розбиралася у своїх обовʼязках, що як тільки до неї заходив хтось із хлопців, з першого погляду могла визначити розмір одягу. Слідкувала, щоб усім було зручно і вони мали гарний вигляд.

Згодом прийшов служити в «Азов» і чоловік Нелі Валерій – хотів бути поряд із дружиною. Обіймав посаду водія. Спочатку вони перебували в Урзуфі, а згодом виконували свої обовʼязки у Маріуполі. Там і зустріли повномасштабне вторгнення.

З перших днів великої війни Неля займалася евакуацією цивільних з Маріуполя до Запоріжжя. А коли дорога вже була закрита, почала допомагати з пораненими в госпіталі, займалась облаштуванням місць для проживання бійців. На «Азовсталі» була дуже складна ситуація з одягом. Нінель усіляко намагалася розв'язати цю проблему.

«Неля була справжнім героєм. Попри складну ситуацію в Маріуполі, вона була позитивно налаштованою, вірила, що все буде добре, – говорить сестра Галина. – Коли ще була можливість спілкуватися, я їй казала, щоб вона себе берегла, що вона ще потрібна своїм донькам. А Неля відповідала, що повинна зробити максимум від себе можливого там, у Маріуполі».

Нелю посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

У захисниці залишилися чоловік, старша сестра і двоє доньок.


***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.