13-річний Назар Зуй загинув разом із батьками 11 березня 2022 року в Маріуполі. У багатоповерхівку, де переховувалася родина, влучила авіабомба.

Назар народився у Макіївці на Донеччині. У рідному місті займався боксом. Згодом разом із батьками переїхав до Маріуполя, де захопився футболом і став учасником однієї з місцевих команд. Хлопчик любив музику, був компанійським. Навчався у 8 класі школи №25.

«Він постійно кликав нас гуляти. Ми часто сиділи у деревʼяному будиночку в парку та розмовляли про життя», – пригадав однокласника Михайло Месхі.

«Назар мав голову на плечах, був сумлінним. Завжди тримав слово, був ввічливим, вихованим. Міг оцінити свої вчинки та за потреби визнати провину. Він навчався в моєму класі другий рік, але легко подружився з усіма учнями. Він став би чудовим чоловіком», – сказала класна керівниця хлопця Ірина Шевченко.

Разом із батьками Назар жив у пʼятиповерхівці на вулиці Купріна в Центральному районі. 6 березня 2022 року внаслідок обстрілу загорівся сусідній підʼїзд, у квартирі родини повилітали вікна. Вони були змушені шукати інший прихисток. Взяли найпотрібніше, свого папугу та вирушили до будівлі «Маріупольтепломережі». Але там уже було дуже багато людей, тож пішли до підвалу будинку №127 на проспекті Миру.

11 березня близько 6 ранку на перший підʼїзд цієї багатоповерхівки російський літак скинув бомбу. Про загибель родини близькі дізналися через соцмережі в травні.

«Ми з бабусею Назара оформили в Донецьку перепустки і приїхали до Маріуполя, до того будинку. Нам сказали: тих, кого дістали, відвезли до моргу біля «Порт-сіті». Поїхали туди. Підійшли до санітара. Попросили допомогти знайти тіла. Я боялася, що не впізнаю Назара, сестру Ірину та її чоловіка Сергія, адже два роки не бачилися. Санітар першим дістав Назара… На моїх рідних упала плита, вони загинули миттєво», – розповіла тітка хлопчика, Світлана.

У Назара залишилися бабуся, дідусь, тітка і двоюрідний брат.