10 березня російські війська нещадно атакували Маріуполь. Жителі міста рятувались від артобстрілів хто де міг. Наталія Лізогуб ховалась у під’їзді житлової багатоповерхівки. Та від одного з ворожих ударів будинок завалився. Жінку придавило плитою…

Наталія Лізогуб все життя провела в Маріуполі. До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну стажувалась на заводі «Азовсталь» на посаді електрика. Після 24 лютого Наталія разом зі сім’єю вирішила залишитись у місті.

Спогадами про Наталію поділилась її подруга. Вона розповіла, що це була добра та привітна жінка. Завжди намагалась бути стійкою, водночас була і невпевненою в собі, й вольовою.

«Дуже цікава суміш різних характеристик в одній людині. Ми познайомились на її попередній роботі. Вона стала мені наставницею, ми подружились. Вона була відкритою, але обережною з іншими людьми.
На жаль, їй не пощастило мати вірних друзів», – розповіла подруга Наталії.

Товаришка пригадала, як колеги подарували їй на день народження омріяного величезного м'якого ведмедя. Наталія часто розповідала подрузі, що хоче такого.

«А вона на мій день народження подарувала мою мрію – кошеня, яке я дуже полюбила і яке, на жаль, також не вижило в Маріуполі», – розповіла товаришка загиблої.

Після того, як Наталія почала стажування на «Азовсталі», подруги зустрічались – часом після роботи, іноді на вихідних, Наталія дуже любила розповідати про свій день, а подружці подобалося її слухати.

«Наталя завжди розуміла мене, вислуховувала, не засуджувала. Радила, як можна вийти з тієї чи іншої ситуації. Дуже не вистачатиме такої подруги… Найщиріші співчуття родині, батькам та молодшій сестрі», – сказала подруга Наталії Лізогуб.