Надії Будченко було 69 років. Вона померла 28 березня 2022-го в полоні російських окупантів у селі Ягідне на Чернігівщині. Там у шкільному підвалі силоміць утримували 367 людей.

У приміщенні було тісно, нічим дихати. У Надії розпухли і відмовили ноги, від нестачі кисню почалося марення. Ліків не було. Коли Надії стало дуже зле, на ношах її винесли у кочегарку, де зазвичай зберігали тіла перед похованням. Коли окупанти дозволяли, жінку навідував зять Володимир. Приносив поїсти, але вона майже нічого не їла, просто лежала. Так провела чотири дні і померла.

Надія була родом із Козелецького району Чернігівщини. Закінчила школу, вийшла заміж, народила доньку. Згодом переїхала з родиною до Ягідного. Працювала каменщицею, потім – на місцевому сільськогосподарському підприємстві. Їздила на ринок у Чернігів продавати яблука.

Надія дбала про комфорт родини. На пенсії доглядала за правнуком, поки інші рідні були на роботі.

«Мама все життя тяжко працювала. То робота, то ринок, то городи, то господарство. Прийде натомлена, ні на що інше часу вже не вистачало… У молодості вона вишивала картини хрестиком, такі гарні були. Мені її дуже не вистачає», – сказала донька загиблої Любов Іващенко.

Надія Будченко не дожила двох діб до звільнення українськими захисниками села Ягідне. Її донька через нестерпні умови життя в підвалі важко захворіла – в жінки відмовили нирки, її ледве врятували.