Життя Надії Шпетної відібрав російський обстріл безпілотниками у місті Суми 30 січня 2025 року. Загиблих Надію та її чоловіка Володимира дістали з-під завалів будинку, в якому вони мешкали.

Надії було 69 років. Мала середню медичну освіту, яку здобула в Глухівському медичному училищі. До пенсії працювала старшою операційною медсестрою операційного блоку Сумської обласної клінічної лікарні.

«Ми з Надею з 20 років разом працювали. Стали подругами, а згодом – кумами. Чуйна, ввічлива, любляча, терпляча, добра і світла. Завжди усміхнена. Ніколи ні на кого не сердилась. Готова вислухати і дати пораду. Ніколи не засуджувала, старалась розуміти. Була операційною медсестрою – це дуже важка праця, але я ніколи не чула, щоб вона жалілась. Любила свою роботу. Безмежно любила своїх дітей й онуків. Це непоправна для нас втрата», – розповіла близька подруга і кума Віра.

«Вони з чоловіком дуже кохали одне одного. Були для інших добрими друзями. Були гарними батьками. Надія Степанівна – жінка з великим, добрим серцем, дуже порядна, чуйна. Завжди її буду пам'ятати», – сказала колишня колега Світлана.

У Надії залишились син, донька й онуки. Поховали загиблу в Сумах.