Молодший сержант Мирослав Рудий, позивний Псих, загинув 20 жовтня 2023 року в бою поблизу селища Невельське на Донеччині. Під час ворожого обстрілу отримав смертельну вибухову травму. Захиснику був 31 рік.

Мирослав Сергійович народився в селі Бджільна Вінницької області. Жив у селищі Теплик. Закінчив Вінницький національний аграрний університет за спеціальністю технолога харчової промисловості. Працював за кордоном у різних країнах. Останнє місце роботи – місцевий паб, де був кухарем. Потім підписав контракт із ЗСУ, за 5 місяців до його закінчення почалась велика війна. На дозвіллі займався фотографією, цікавився тату та почав їх робити знайомим. Та найбільшим його захопленням було авто BMW Е34.

Під час повномасштабного вторгнення чоловік проходив службу в 59-ій окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду старшого водія відділення підвозу засобів інженерного озброєння взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення. Свій позивний отримав через те, що завжди брався за небезпечну роботу сапера, коли інші казали, що завдання виконати неможливо, тому й казали, що «він – псих».

Під час служби військовий був нагороджений відзнаками «Ветеран війни» та «Золотий хрест».

«Мирослав був людиною слова і діла, завжди піклувався про сім'ю, мав веселий характер і в будь-якій компанії був у центрі уваги. Мені завжди дарував квіти без приводу і виконував всі бажання свого синочка. Побратими поважали його, бо не було роботи, яку б Мирослав не міг виконати. Останні 8 місяців працював в команді Мадяра, був одним з керівників групи. На ньому трималось все, бо після його загибелі побратими казали, що вони втрьох не виконують той об'єм роботи, який робив Мирослав сам», – розповіла його дружина Надія.

Поховали воїна в рідному селі Бджільна.

У Мирослава залишилися мама, батько-військовослужбовець, сестра, дружина і син.