Життя Милани Черняк відібрала російська армія 3 жовтня 2024-го. Дівчинці було шість років. Вона жила у прикордонному селі Гірськ на Чернігівщині. Туди приїхала автівка з газом. Зупинилася біля будинку родини Милани, коли російські військові зробили чотири постріли зі ствольної артилерії. Зайнялася пожежа.

Загинули також водій та експедитор Валерій Вербицький і Сергій Головченко.

«Мене там не було, розповідали, що почувши гуркіт, діти та онуки бігли ховатися в погріб. А потім Милану, ніби назад відкинуло до машини, і вона згоріла...», – розповіла Наталія Білоус, бабуся Милани.

У старшої сестри дівчинки через обстріли відірвало руку. Поранення отримав молодший братик, батько і дядько.

Милану поховали 5 жовтня на кладовищі у місті Сновськ – центр громади, до якої входить Гірськ.

«Миланка була милою дитиною. Їй шість, треба б у школу, але ж дистанційка, то вдома вирішили залишити. Вона така розумничка, так казки розповідала. А яка працьовита була: їй нічого не загадуєш, а в неї руки так і чешуться, щоб допомагати. Ще онучка обожнювала квіти і малювала гарно», – пригадала Наталія Білоус.

Дівчинка дуже любила рідне село. Бабуся каже, що погостювавши у родичів у місті, дитина часто казала, що там дуже шумно, а вдома – тихо, спокійно.

У Милани Черняк залишилися батьки, брат, сестра, бабусі, дідусі та інші родичі.