top of page

Микита Чимшит
25 квітня 2022 року
24-річний бойовий медик Микита Чимшит, позивний Док, загинув 25 квітня 2022 року біля селища Ямпіль на Донеччині. Боєць евакуював поранених і загиблих побратимів, коли його підрозділ потрапив в оточення. Ворог відкрив мінометний обстріл, а потім захопив позицію українських воїнів. Понад рік Микита вважався зниклим безвісти. Однак 31 травня 2023 року експертиза ДНК підтвердила його загибель.
Микита народився у місті Первомайський Харківської області. З 5 років відвідував гурток народного танцю «Колорит». Потім навчався у гімназії №3. Паралельно закінчив музичну школу по класу акордеона. Брав активну участь у шкільних заходах, грав у КВК. У старших класах відвідував храм, служив в олтарі У 2018 році закінчив Красноградський медичний коледж, здобув фах фельдшера. Працював фельдшером з медицини невідкладних станів у Первомайському відділенні невідкладної медичної допомоги, завідував фельдшерсько-акушерським пунктом у селищі Киселі. У 2020 році закінчив Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», де навчався за спеціальністю «Фізична реабілітація». Пройшов курси масажу, у вільний час займався боксом.
Згодом Микита вирішив присвятити себе військовій службі. 15 травня 2020 року вступив до лав ЗСУ. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді бойового медика взводу. У 2021-му пройшов курс підвищення кваліфікації з тактичної медицини, де відмінно склав іспити.
Повномасштабне вторгнення Док зустрів разом із побратимами, перебуваючи в зоні ООС. З перших днів війни його підрозділ давав гідну відсіч ворогу. За словами побратимів, Док врятував не одне життя.
«Мій син дуже любив життя. За що би не брався – все доводив до кінця. Поважав своїх підлеглих. Добрий і чуйний. Цінував у людях порядність. Людина слова. Мріяв створити свою сім'ю, вже була призначена дата весілля, але клята війна забрала в нас найдорожче… Найкращого сина, брата, онука, племінника, нареченого. Поки живу я, і ти будеш жити в моїх думках, молитвах і сльозах…» – написала мама полеглого воїна Оксана.
2 червня 2023 року Героя поховали на Алеї Слави міського кладовища у рідному Первомайському.
У Микити залишилися мама, молодший брат, дідусь і бабуся, тітка і племінник, наречена, друзі і побратими.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page