Життя Миколи Турченка відібрав обстріл села Пришиб на Донеччині 22 червня 2022 року. Він був на подвірʼї власного дому разом із сусідом, який теж загинув.

Миколі було 77 років. Якийсь час він працював токарем у відділенні «Сільгосптехніки». Після служби в армії, у 1966-му, переїхав до Донецька.

Працював у правоохоронних органах на різних посадах, деякий час – у Дружківці та Костянтинівці. Закінчив Донецьку школу і Київську вищу школу міліції.

У 1991 році разом із родиною переїхав до Слов’янська. Був заступником начальника райвідділу УМВС, згодом очолив установу.

«Микола зробив для райвідділу дуже багато. Організував ремонт, якого будівля дуже потребувала. Піклувався про підлеглих. Виховав багато гарних фахівців», – розповіла дружина Наталія Турченко.

Після 25 років роботи в органах внутрішніх справ Микола вийшов на пенсію. Та не міг сидіти без діла. Працював єгерем у Краснопільському, а потім Маяцькому лісництвах. У 2004 році присвятив себе домашнім справам. Завжди допомагав родині.

Під час повномасштабного російського вторгнення дружина Миколи Турченка вирішила евакуюватися до Полтави. Він їхати відмовився – не хотів покидати господарство, яке було на дачі у селі Пришиб.

Поховали Миколу Турченка на Смольному кладовищі у Слов’янську.

У нього залишилися дружина, донька, зять і онук.