58-річний Микола Шульга загинув 4 березня від російських обстрілів у Маріуполі.

«Останній раз я почула голос тата за день до найстрашнішої трагедії у моєму житті… Тато кудись дуже швидко біг та кричав мені у слухавку, що в них усе добре, і що він нас любить. Тоді Росія скидала бомби з неба, з усіх сторін летіли міни, все палало – а вони бігли рятувати будинок сусідів, який почав горіти», – розповіла донька Миколи.

Чоловік працював приватним підприємцем. Коли почалось повномасштабне вторгнення вирішив залишитись у рідному місті та допомагати його жителям.

У день розмови з донькою Миколі вдалося забігти до підвалу, де майже 100 людей ховалися від обстрілів російської армії. Запаси харчів та води ділили на всіх. Було холодно і страшно. А на ранок, коли все стихло, Микола Шульга зі своїм песиком вийшли на вулицю. Була сонячна погода, тиша, яку раптово порушили чергові ворожі обстріли – від них чоловік загинув. Не встиг добігти до укриття 3 кроки.

«Наш тато був, є та назавжди залишиться для нас найріднішою людиною, нашим оберегом та зірочкою, що вкаже правильниий шлях. Ми залишаємося дітьми, допоки в нас живі батьки. Нам, дітям, назавжди відірвали крило, але ми мусимо знайти мужність та сили жити далі… Татусю, наш рідний, ми тебе дуже сильно любимо, назавжди закарбуємо у пам'яті твою щиру усмішку, твоє найдобріше серце, мудру пораду, твою мужність, сміливість та безмежну любов до всіх нас. Ми тебе дуже міцно обіймаємо, наш Янголе. Лети... Навіки тебе любимо», – написала донька Миколи.