Головний сержант Микола Рибаченко на псевдо Риба поліг 8 травня 2024 року в районі села Новопокровське на Донеччині. Під час штурму ворожих позицій отримав смертельне кульове поранення легень. Захиснику було 52 роки.

Микола народився в селі Шура-Бондурівська Вінницької області. Жив у сусідньому селі Бондурі. Там закінчив школу й здобув середню освіту. Працював трактористом, комбайнером у колгоспі й на приватних підприємствах. Останнє місце роботи – ТОВ «Автострада», де був на посаді водія навантажувача. Багато працював, щоб забезпечити родину. Вдома займався господарством і насолоджувався часом у колі родини.

З початком повномасштабного вторгнення добровольцем долучився до лав захисників. Воював у складі 168-го батальйону 120-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира стрілецького взводу.

Військовий був відзначений медаллю «За хоробрість в бою», нагрудним знаком «За службу та звитягу» ІІІ ступеня та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

«Досі не віриться, досі чекаємо, що тато подзвонить чи приїде у відпустку. Наш Герой назавжди в пам'яті і серцях!» – зазначила донька загиблого Діана.

Поховали Миколу в селі Бондурі на Вінниччині.

Вдома на нього чекали дружина, донька і син з сім'ями, двоє онуків.