Життя Миколи Радька відібрав російський удар по місту Селидове Донецької області. 28 травня 2024 року о 21:30 ворог атакував приватний сектор двома бомбами. Одна влучила туди, де жив хлопчик. Поряд рятувальники знайшли тіло батька Миколи, Володимира.

Миколі було 13 років. Він навчався у сьомому класі Селидівської загальноосвітньої школи №1. Там його пригадують працелюбним і старанним учнем, який мав гарне логічне мислення, чудову памʼять і природні здібності, що давали можливість швидко засвоювати навчальний матеріал на високому рівні.

«Особливо Миколі вдавався цикл природничих наук, а також він чудово знав англійську. На уроках – уважний, допитливий. Мав багато друзів серед однолітків, з повагою ставився до старших, був вихований, чесний, врівноважений. Любив спорт», – розповіли у Селидівській міській військовій адміністрації.

«У нашій пам’яті він назавжди залишиться життєрадісним і цілеспрямованим хлопчиною, який тільки починав будувати своє життя з щирими мріями і бажаннями», – додали у школі, де навчався Микола.

У березні 2022 року хлопчик із мамою виїхали за кордон – спочатку до Чехії, а потім до Хорватії. Там Микола ходив до школи, а у Селидівській ЗОШ навчався за сімейною формою. Улітку 2023-го повернувся до Селидівської громади, проживав із батьком, згодом їхати за кордон не захотів. Останній час перед трагедією вони з тато були налаштовані на евакуацію до більш безпечного місця, збирали речі.

У Миколи Радька залишилися мама, бабуся та інші рідні.