75-річний Микола Приз із села Новий Биків, що на Чернігівщині, став прикутий до ліжка у січні 2022 року. Він жив із онукою та її родиною. Чоловік погано усвідомлював, що почалася повномасштабна війна, не розумів, чому люди у військовій формі ходять по будинку і все перевіряють.

Ввечері 16 березня 2022 року у двір, де жила родина, прилетів снаряд. Він влучив у погріб, на подвір’ї здійнялася пожежа. Згорів сарай, постраждали інші будівлі. Полум’я вдалося приборкати. Дім родини не горів, тільки вибуховою хвилею та уламками пошкодило вікна й дах. Кімната, де лежав Микола, була не ушкодженою. Онука Інна з родиною та дітьми пішли ночувати до сусідів, а він залишився там.

Потім було вітряно, а після півночі Інна побачила, що її будинок палає. Онука припускає, що десь на горищі могла залишитися іскра після прильоту, її роздмухав вітер і так почалася пожежа.

Побачивши вогонь, люди вибігли на допомогу. Чули, як кричав Микола. Проте врятувати його не вдалося: вогонь перекрив прохід. Усе згоріло вщент разом із ним.

Микола Приз був родом із Нового Бикова. Працював охоронником на фермі, цукровому заводі та інших підприємствах. Родина жила звичайним сільським життям: тримали багато худоби, обробляли городи. Будинок, де доживав віку Микола, він розбудовував разом із сином.

«Мій дідусь був доброю людиною. Він любив поспати, жартував, що від цього ще точно ніхто не помер. Допомагав мені з дітьми, це його правнуки. Я свої справи роблю, а він візочок катає. Шкода, що дідусь помер такою жахливою смертю в муках», – сказала Інна.

Новий Биків був окупований до початку квітня 2022 року. Після того, як Збройні Сили України звільнили село, рідні зібрали останки Миколи, а в середині квітня прикопали їх біля могили дружини на місцевому цвинтарі.

У Миколи Приза залишилися онука і правнуки, а також дочка, яка живе в Росії.