Сержант Микола Миндьо, позивний Сєдой, загинув 23 жовтня 2022 року в бою з окупантами в районі села Яковлівка на Донеччині. Воїну назавжди 47.

Микола народився та жив у місті Первомайськ Миколаївської області. Закінчив з відзнакою Новобузький технікум за спеціальністю будівельника. Працював далекобійником на зерновозі в Україні. Захоплювався бджолярством.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік вивіз родину до Чернівців, а сам мобілізувався до лав Збройних Сил України. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». Був радіотелефоністом стрілецького взводу.

«Біль і смуток навіки від втрати рідної людини… Коля – вірний і коханий чоловік, дбайливий і люблячий батько. У нашої сім'ї був свій власний щасливий світ, який зруйнувала війна. Знаю, він міг багато корисного зробити для людей, бо був готовий прийти на допомогу. Завжди радо допомагав створювати благоустрій у школах, де вчилися діти, у рідному місті, де ми прожили щасливе життя, ніколи не відмовляв друзям і знайомим. У спілкуванні завжди був щирим та усміхненим, за що його любили та поважали багато людей. Чиясь клята орківська рука обірвала життя чудового чоловіка і прекрасної, доброї, романтичної натури. Коля любив природу, любив бджіл, з якими проводив вільний час, був вкрай завзятим і працелюбним. Удосконалював себе та намагався ставати кращим. На світ дивився позитивно. Підтримував побратимів, заряджав їх своєю впевненістю й оптимізмом. Побратими тягнулися до нього, почувалися поруч у безпеці. Рідним він казав: «Я тут до кінця». Для мене він був і є цілим світом і життям. Знаю, Коля зараз у кращому світі, бо такі, як він, не вмирають», – написала про загиблого дружина Інна.

Поховали захисника на Алеї Слави центрального кладовища місті Чернівці. Посмертно воїн нагороджений медаллю «На Славу Чернівців».

У Миколи залишилися дружина та двоє синів.