Старший лейтенант Микола Габа на псевдо Квадрат поліг 8 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Кліщіївка, що на Донеччині. По екіпажу роти ударних безпілотних авіаційних комплексів ворог здійснив артилерійський обстріл. Офіцер отримав осколкові поранення, несумісні з життям.

Микола народився в селі Пониковиця Львівської області. У 2002 році закінчив із золотою медаллю місцеву школу. Під час навчання захоплювався точними науками і мріяв стати програмістом. У 2002-2008 роках навчався у Дніпропетровському національному університеті залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Електротехнічні системи електроспоживання» та здобув кваліфікацію магістра, інженера-електрика залізничного транспорту. Під час навчання придумав і запатентував ряд вдосконалень в системі залізничного транспорту. У 2006 році проходив військову підготовку при університеті та отримав звання молодшого лейтенанта.

У 2007-2008 роках чоловік працював електромеханіком ремонтно-ревізійної дільниці міста Здолбунів ВСП «Рівненська дистанція електропостачання». Потім перевівся на посаду електромеханіка тягової підстанції ЕЧЕ-17 міста Радивилів, де згодом був призначений старшим електромеханіком.

Микола був авторитетом у громаді, ініціатором позитивних змін. Саме тому неодноразово обирався депутатом Пониковицької сільської ради. З 2019 року був депутатом Бродівської міської ради (Львівщина) від ВО «Свобода». Він був відкритим до людей, завжди відстоюючи їхні інтереси в сесійній залі. Микола був новатором у всьому: і на роботі, і вдома. Завжди мав багато ідей і планів.

У 2014-2015 роках брав участь в АТО. Маючи бойовий досвід, з перших годин повномасштабної війни сам прибув у військкомат, щоб знову стати на захист Батьківщини. Служив і виконував бойові завдання в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був призначений командиром реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. Зарекомендував себе справжнім професіоналом, що підтверджують факти його роботи в цій війні.

Поміж бойовими чергуваннями Микола написав ці віршовані рядки 8 серпня 2022 року:

«На Бога надія у ці дні війни,
Бог нам охорона й підмога...
Бо тут хто кого: чи ми, чи вони.
Попереду в нас – ПЕРЕМОГА!
Страждає Вкраїна!
Це біль всього світу...
Горнило закалити душі...
І з часом всім нам ставать до отвіту:
У небі, в воді чи на суші!
І що я повім перед Вишнім тоді?
Суддя ж усіх запитає!
Чи був я завзятим у бою й труді?
А совість відповідає...
Чи я ховався, чи я вставав
Робити важку цю роботу...
Чи за слова я відповідав,
Чи краще стулив би я рота…?
Господь – вказівник, як ми маєм жити...
Для дій наших шлях і мета.
Він Батько для нас, а ми Його діти.
Бог дасть Україні щасливі літа!»

За службу Микола Габа був нагороджений медалями «Незалежність України ІІІ ступеня», «Захисник Вітчизни», «Учасник бойових дій», «За участь в антитерористичній операції», орденом «За мужність» ІІІ ступеня та орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

«Миколка, сонечко, коханий, так його називала я. Люблячий, добрий, чуйний, милосердний, розсудливий, порядний, роботящий, творчий, талановитий чоловік... Микола свято вірив у перемогу, наближав її з усіх сил», – розповіла дружина воїна.

«Добрий синочок, старанний учень, допитливий студент, прекрасний чоловік, люблячий татусь, дбайливий господар, відповідальний працівник, турботливий краянин, істинний християнин, справжній патріот рідної землі, безстрашний воїн, Герой... Він завжди і всюди посміхався усміхом любові до світу, до сонця, сам був як сонце, що обдаровує своїм промінням усе живе…» – так охарактеризувала Миколу колишня завуч школи Мар'яна Король.

Поховали Героя в рідному селі.

У Миколи залишились батьки Ольга та Іван, дружина Мар'яна, доньки Марія (2007 р.н) і Марта (2016 р.н).