Сержант Микола Барановський, позивний Адам, загинув у ніч на 29 липня 2022 року, перебуваючи у полоні окупантів, під час теракту в Оленівській колонії. Воїну назавжди 27 років.

Микола народився у Чернігові. Закінчив будівельний ліцей. Відразу після цього отримав повістку на строкову службу, а далі підписав контракт, бо зрозумів, що це саме те, чим він хоче займатись. Любив спорт. Хотів подорожувати, побачити всю Україну та весь світ.

З 2020 року чоловік служив у лавах Національної гвардії України. Був бійцем окремого загону спеціального призначення «Азов». Командував відділенням. Ніс службу в Маріуполі на Донеччині. З перших днів повномасштабного вторгнення разом із побратимами боронив місто та завод «Азовсталь» від російських окупантів. Пройшов пекельні бої та врешті потрапив у полон. Разом із іншими захисниками його вивезли до селища Оленівка на Донеччині, де розмістили у колонії. У ніч на 29 липня 2022 року ворог здійснив теракт у бараках, де перебували українські воїни.

«Ми завжди вважали його фартовим, від нього йшла така енергія фартова. Це була дуже сонячна людина, спочатку бачили його посмішку, а потім – його. Ніхто від нього ніколи не чув скарг чи ниття, такої позитивної людини більше немає. Не знаю, як це описати, але от просто дивишся на нього, а від нього шалена енергія, поруч неможливо було сумувати, навіть якщо він нічого не казав. Він дуже сильно любив Україну, казав, що буде боротись за неї до кінця. Але, мабуть, ніколи не думав, що кінець може бути саме таким. Навіть в полоні (розказували його побратими, які вижили і їх вже обміняли) він планував майбутнє, розказував, яким цікавим та шаленим буде його життя, не падав духом в тому пеклі. В останній вечір свого життя він планував, що першочергово зробить, коли повернеться…» – розповіла родичка загиблого Владислава Карцан.

8 червня 2023 року Героя поховали на кладовище «Яцево» у рідному Чернігові.

У нього залишилися мама, старші дві сестри і брат, дівчина, інші рідні, друзі та побратими.