Микола Андросович загинув 5 жовтня 2023 року, коли російські солдати завдали ракетного удару по селу Гроза Харківської області. Ворог поцілив у місцеве кафе, де на поминки за українським військовим Андрієм Козирем зібралося багато людей.

Поряд із Миколою загинула його дружина Тетяна. Вони були кумами батьків дружини Андрія Козиря, Аліни. Товаришували понад 40 років.

«У мене не вкладається в голові, як це – говорити зранку по телефону з рідними людьми, а після обіду їх уже немає…», – сказала донька загиблого подружжя Катерина Таранник.

Миколі Андросовичу було 63 роки. Він народився у селі Бобичі Житомирської області. У дитинстві з батьками переїхав у Грозу. Закінчив Харківський національний аграрний університет. Працював агрономом у колгоспі, а після розформування підприємства – став обробляти землю сам.

Останні роки вийшов на пенсію і працював майстром, бригадиром у Шевченківському комунальному підприємстві «Аква». Микола був товариським. Багато читав. Донька подарувала йому електронну книгу і він раз за разом наповнював гаджет новими книгами.

«Батьки були дуже роботящі. За тиждень до трагедії вони приїздили до мене в гості за кордон, куди я евакуювалася через війну. Проїхали дві тисячі кілометрів, щоби побачити мене і онучку. Вони були дуже активними, життєрадісними, добрими. Мали багато планів. Хотіли після війни зробити ремонт. Батько ніколи не сидів на місці. Допомагав українським військовим. У червні 2022, під час окупації, мама виїхала з Грози, тато виїхав у серпні. Повернулися після звільнення Харківщини у вересні того ж року...», – розповіла Катерина Таранник, донька Миколи.

Подружжя Андросовичів поховали у Грозі.

У Миколи залишилися діти, онуки, брати та інші рідні.