Лейтенант Михайло Ступак загинув 12 квітня 2022 року під час оборони міста Маріуполь на Донеччині. Захиснику назавжди залишилось 26.

Михайло народився в селі Романова Балка Миколаївської області. Після школи навчався у Первомайському фаховому коледжі. Потім закінчив Миколаївський національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, паралельно – військову кафедру Миколаївського національного університету ім. Сухомлинського. Працював у Дніпропетровському виробничому об’єднанні «Маяк». Проте мріяв стати фахівцем з комп’ютерних наук та інформаційних технологій, знайти гарну роботу, щоб допомагати батькам ростити ще трьох молодших братів.

25 лютого 2022 року чоловік поповнив лави Військово-морських сил ЗСУ. Службу ніс у 36-ій окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Був заступником командира роти.

«Михайло був простим гарним хлопцем, який без вагань став на захист рідної країни. У складі 36-ї бригади був переведений на схід, де велися найзапекліші бої. Спочатку місто Волноваха, важливий залізничний вузол, а потім – Маріуполь. Останній раз вийшов на зв'язок з рідними 5-го березня 2022 року. Через довгий рік нескінченних надій та безперервного звернення у всі можливі інстанції для пошуку сина, батьки змогли повернути тіло Михайла до рідного села та віддати останню шану Герою», – розповіла вчителька Романовобалківського ліцею Лариса Пономаренко.

«Прожив яскраво і щвидко… Загинув, будучи вірним військовій присязі з честю і до кінця виконавши свій патріотичний обов’язок, віддавши за Україну найцінніше – власне життя», – зазначили у Первомайському коледжі.

Поховали офіцера в рідному селі.

У Михайла залишились батько Віктор Андрійович, мама Тамара Федорівна, брати Павло, Влад, Стас і Вадим.

***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героя спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.