40-річний Михайло Супрун загинув 11 березня на Київщині. Михайло був волонтером і того дня вирушив у черговий рейс до Бородянки, щоби евакуювати звідти людей. Проте понад десятеро охочих покинути селище, яке російські військові нещадно обстрілювали, так і не дочекались Михайла.

«Михайло Супрун був розстріляний 11 березня біля села Мирча, це біля Бородянки. Його автомобіль був спалений, і тіло було спалене. Коли почалось звільнення Київщини, місцеві мешканці, які були свідками кривавої розправи, змогли похоронити Михайла Супруна», – розповів міський голова Рівного Олександр Третяк.

Михайло Супрун був родом зі Здовбиці на Рівненщині. За професією – механік, але працював столяром.

«Понад десять років ми жили в орендованих квартирах, тому мрією Михайла було звести будинок, причому – до 40 років. Він наче щось передчував. І таки встиг втілити мрію у реальність. Залишилося лише дещо облаштувати в новому домі...», – розповіла Оксана, дружина загиблого.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Михайло одразу почав думати, як може допомагати людям.

«Я знайшла у соцмережі повідомлення про набір волонтерів для евакуації з гарячих точок, – розповіла дружина загиблого. – Там було вказано, що охочим слід добре обдумати рішення, бо це дуже небезпечно. Проте мій Михайло зголосився відразу. До нього приєднався товариш Сергій Ільчук. Вранці наступного дня друзі вже були в дорозі до Бородянки. Тоді Михайло зумів евакуювати жінок та їхніх діток, яким було три та сім днів від народження. Загалом він помістив у свій мікроавтобус 13 людей. Привіз їх у Рівне. День відпочив та знову – в рейс».

11 березня Михайло мав вивезти з Бородянки, зокрема, дітей та інсулінозалежних пацієнтів. Російські військові відкрили прицільний вогонь по його авто...

У Михайла Супруна залишилися дружина Оксана та семеро дітей віком від двох до 15 років.