Життя Михайла Харченка відібрав російський обстріл Глухова на Сумщині. 18 листопада 2024 року він приїхав до міста по продукти для себе й односельчан. Залишився ночувати у гуртожитку, а вранці планував повернутися додому. Ворожий удар по гуртожитку відібрав його життя.

Михайлові було 67 років. Народився і жив у селі Уланове Сумської області. Його згадують людиною із великим серцем, добрим і щедрим. З дитячих років обожнював футбол. Грав за команду рідного села у чемпіонаті Глухівського району. Працював водієм у колгоспі, а потім – на автокрані в Глухові. Захоплювався мисливством.

«Пам'ять про Михайла Івановича житиме у серцях рідних, друзів і всіх, кому він допомагав, та нагадуватиме про людяність і відданість у найтемніші часи», – розповіли в Есманській громаді.

Поховали Михайла Харченка у Глухові. У нього залишились дочка Сніжана, четверо онуків, рідна сестра Лідія, племінники Олександр і Андрій, двоюрідна сестра та друзі.