29-річний військовослужбовець Михайло Жало загинув 7 липня 2022 року біля села Дементіївка Харківської області. Захисник отримав осколкове смертельне поранення голови. Його відкопали через 2 дні після загибелі разом з кулеметом, на гашетці якого були заціпенілі руки.

Михайло народився у місті Бориспіль Київської області. З дитинства обожнював тварин та весь час приносив вуличних кошенят і щенят додому. Тому з вибором професії питання вирішилося швидко. Після того, як хлопець закінчив із відзнакою дев’ять класів і музичну школу, де грав на баяні, вступив до Немішаєвського коледжу на спеціальність ветеринара. Далі закінчив із відзнакою Національний університет біоресурсів і природокористування України.

Він завжди легко навчався, наукова робота приносила задоволення. У вільний час займався велоспортом та брав участь у різних спортивних змаганнях, зокрема, біг та плавання. Ремонтував і збирав велосипеди, які передавав друзям. Також брав участь у Революції Гідності і писав патріотичні вірші.

Після здобуття вищої освіти Михайло поїхав працювати на ферму в Данію. А згодом переїхав до Фінляндії, де продовжував займатись улюбленою справою.

Після повномасштабного вторгнення чоловік повернувся до України. Спочатку приєднався до громадської організації «Зоопатруль», яка рятувала тварин із замкнених квартир у Києві. А потім записався до територіальної оборони. За кілька місяців був у ЗСУ. Хоча стояв на посаді водія, виконував завдання коригувальника.

«Він народився з геном Патріота. Був дуже розумним, вихованим, толерантним, відповідальним. Він був творчою особистістю, писав патріотичні вірші. Жив, працював майже 5 років у Фінляндії. Мав забезпечене життя. Любив рідних, друзів і, звичайно, тварин і це було взаємно. Але Україну любив найбільше. Тому 25 лютого 2022 року був вже в Україні і став на її захист. Пишаюся дуже ним. І дуже сумую», – розповіла мама Любов.

Поховали захисника у Борисполі на Рогозівському кладовищі.

У Михайла залишилися мама, сестра і брат.