Михайло Дядюра, позивний Ведмідь, загинув 11 вересня 2022 року. Біля смт Білогорівка боєць наїхав БТРом на ворожу міну та отримав важкі травми голови і вибухову травму. Ще три години після вибуху був у свідомості, але у лікарні серце захисника зупинилося.

Михайло народився у селі Кузьмина Гребля Черкаської області. Закінчив 9 класів Кузьминогребельської школи та вступив до Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу імені Т.Г. Шевченка за спеціальністю «Дошкільна освіта. Фізична культура». У 2015 перевівся на заочну форму навчання та вступив в Уманський професійний ліцей №9, де здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. Навчання закінчив в 2016 році. Офіційно не працевлаштувався, проте мав золоті руки, усе вмів робити. В Умані працював плиточником, був вправним майстром. Найбільше цікавився машинами, йому подобалося крутити гайки, сам міг злагодити мотор.

Під час повномасштабного вторгнення Михайло захищав Україну у лавах 8-го полку оперативного призначення імені Івана Богуна Національної гвардії України. Був старшим механіком-водієм взводу оперативного призначення роти оперативного призначення на бронетранспортерах.

«Міша назавжди залишиться в пам'яті як дуже щира людина, справжня душа компанії. Він добрий, відважний, справедливий, цілеспрямований, чуйний, мав золоті руки, у нього багато друзів. Так любив життя, мав багато планів та мрій. Міша був для мене усім і міг замінити всіх: був другом і братом, і чоловіком. Тільки з тобою, моє сонечко, я почувала себе маленькою дівчинкою, завжди під захистом. Тільки ти подарував справжнє кохання, тільки з тобою мала бути велика сім'я, тільки з тобою я хотіла прожити все своє життя. Шкода, що так і не встиг поділитися своїм прізвищем… Моя рідненька душенька... Кохаю так само сильно, навіть попри смерть. Ти – Герой», – розповіла наречена Марія.

Поховали Михайла біля матері на кладовищі у рідному селі.

У захисника залишилися батько, сестра і наречена.