top of page
Матвій Оверчук

Матвій Оверчук

22 червня 2022 року

Старший солдат Матвій Оверчук, позивний Овер, загинув 22 червня 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу села Біла Гора на Донеччині. Наступного місяця воїну мало виповнитися 27 років.

Матвій народився в селі Мирославка Волинської області. Закінчив Національний університет водного господарства та природокористування, здобув фах інженера-будівельника. Працював у ТОВ «БМК УкрПрофБуд» на посаді інженера з проектно-кошторисної роботи. Жив із родиною у Києві. Дуже любив футбол. Знайшов команду, з якою кожної середи їздив грати у футбол. Любив бігати після важкого робочого дня.

Після початку повномасштабного вторгнення Матвій записався добровольцем до лав ЗСУ. Пройшов навчання та опанував ПЗРК «Ігла». Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Разом із підрозділом ніс варту на складній ділянці фронту.

«22 червня наш підрозділ, який має збивати літаки, спостерігав за винищувачем ворога. На позиції ми чергували парами. О 10 ранку замість мене заступив Матвій Оверчук з напарником. О 10.45 доповів, що почався наліт авіації і вони працюють. І зовсім скоро ми почули пуск ракети. Вибігли і побачили вибух. Було зрозуміло, що літак збили. Майже миттєво в наш бік полетіли міни – росіяни завжди у відповідь працюють по нашим позиціям. Ми знали, що винищувачі працюють в парі. Думали, другий, побачивши пуск ракети, відвернув. Але місцевість тих країв дозволила пілоту спуститися нижче, сховатися. Він з'явився в небі зовсім несподівано. І чітко наніс удар по тому місцю, звідки було здiйснено пуск ПЗРК. Ракета влучила практично туди, де знаходися Матвій Оверчук… Я побачив сліди від вибуху. Проповз до Овера і зрозумів, що йому вже не допомогти...» – розповів командир зенітно-ракетного взводу мотопіхотного батальйону Олексій Аксьонов.

«Матвій був справжнім патріотом своєї країни, і в перший день війни він сказав: «Потрібно тебе з сином завезти в безпечне місце, бо я повинен за 6 годин явитись у військкомат». Він так і зробив....завіз нас до батьків і пішов.... Сказавши: «Ти все, що у нашого сина є, бережи його, що б не сталося…», – згадує дружина загиблого Юлія.

Поховали Героя у селі Переспа на Волині.

Вдома на Матвія чекали мама, дружина, син і брати.

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Біла Гора, Донецька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page