81-річна Марія Устименко загинула через осколкове поранення в селі Оскіл Ізюмського району Харківщини. 23 березня 2022 року вона пішла по хліб і додому вже не повернулася.

«24 лютого вранці подзвонила донька з Харкова і закричала в слухавку: «Мама, нас бомблять». А 6 березня на Оскіл почали скидати бомби, – розповіла донька Марії Устименко, Ірина. – Ми з доньками і внуками вирішили перебратися в сусідню Капитолівку, де мої діти мали квартири в будинку з великим сухим підвалом. Мама відмовлялася з нами їхати. Казала: «У мене тут дрова, грубка, продукти, ліки – все є. Не переживай».

22 березня ворожі солдати забрали в Ірини її авто. Зі сльозами просила дозволити з'їздити хоч би до матері, яка після інсульту і потребує ліків. Але почула: «Так нє будєт».

Наступного дня Ірина вирушила пішки в Оскіл.

«З самого ранку подалася до окупантів просити дозволу вийти з села. Старший мені сказав, що сьогодні Оскіл буде обстріляний і маму треба вивозити. Я прийшла до неї і попросила нікуди сьогодні не ходити. Вона пообіцяла, а потім згадала, що сьогодні ж волонтери мають привезти хліб. Я взяла з неї слово, що по нього не піде. Мама провела мене до самої хвіртки, міцно обняла і поцілувала – як востаннє», – пригадала Ірина.

Наступного дня знайома розповіла Ірині, що її мама загинула – вбило, коли пішла по хліб і борошно.

Марія Устименко народилася у Костромській області в Росії. Після школи пішла шляхом діда, який славився кожухами, і вивчилася на швачку. 24-річною приїхала в Оскіл до тітки погостювати. Тут зустріла майбутнього чоловіка – моряка, який саме повернувся з рейсу. Так вона залишилася в Україні.

Працювала швачкою, вихователькою у дитсадку, а ще – на виробництві газованих напоїв, майстринею на заводі, кухаркою в інтернаті для літніх людей.

«Вона вміла все. Дуже смачно готувала борщ. З усім мені допомагала, дітей няньчила, внуків. На пенсії співала у хорі, їздила з подругами на екскурсії. Мала багато друзів, бо була дуже доброю. Перед війною пережила третій інсульт. Я її заново вчила говорити, годувала зі шприца. Тільки виходила маму, вона вже почала ходити, могла сама в центр пройти. І все в один момент закінчилося…» – сказала донька.

У Марії Устименко залишилися сестра, дві доньки, п'ятеро онуків, восьмеро правнуків.