Життя 25-річного Максима Єфременка відібрав ракетний удар по терміналу Нової пошти у селищі Коротич на Харківщині. Росія атакувала цивільний обʼєкт ракетою С-300 з території Бєлгородської області 21 жовтня 2023-го.

Максима госпіталізували зі складним переломом плеча, через який він втратив багато крові. Понад тиждень за його життя боролися медики у Харківській обласній лікарні, але врятувати чоловіка не вдалося. Він помер 30 жовтня. На місці загинули шестеро колег Максима. Ще один працівник згодом також помер у лікарні.

Максим Єфременко народився у Харкові. У дитинстві міг годинами просидіти над різноманітними конструкторами. Захоплювався спортом. Малим відвідував басейн, а в підлітковому віці зацікавився воркаутом. На перекладині йому не було рівних.

Закінчивши школу в Харкові, мріяв піти батьківським шляхом і стати агрономом, тож вступив до Липковатівського аграрного коледжу. Згодом пішов навчатися до Харківського національного аграрного університету імені Докучаєва. Здобував освіту на факультеті захисту рослин за спеціальністю «Агрономія». На початку студентства брав участь у кількох спортивних змаганнях, виборював нагороди. Регулярно відвідував спортзал.

Останні кілька років Максим поєднував навчання в університеті та роботу у Новій пошті. Іспити на підвищення кваліфікації здавав із легкістю. На початку повномасштабної війни робив усе, щоб родина була у безпеці – на деякий час допоміг мамі евакуюватися, а щойно життя у Харкові відносно налагодилось, одразу повернувся до роботи і навчання.

«Він був дуже світлим хлопчиком, товариським, добрим, чуйним. Ніколи не шкодив, не бешкетував, мав гарне почуття гумору, був кмітливим і виваженим. З самого малечку був особистістю, мав свою думкою про все. Усім, хто не попросить, – завжди допомагав. Друзів у сина було дуже багато. Усі друзі нас підтримують, допомагають та постійно на зв’язку з нашою родиною, хоч і Максима вже з нами немає. Отакою він був людиною», – розповіла мама Тетяна Єфременко.

«Це була єдина людина, яка знала мене на сто відсотків. Мені було достатньо на нього подивитися і він уже все розумів... Максимально добра людина, завжди йшов на поступки і був ідеалом справжнього друга», – додав найкращий друг загиблого, Сергій.

У грудні 2023-го Максим планував закінчити магістратуру і приєднатися до сімейної аграрної справи разом із батьком, хотів купити авто...

У Максима Єфременка залишилися мама, тато, бабуся і дідусь.