Поет, фотограф і кулеметник ЗСУ Максим Кривцов, позивний Далі, загинув 7 січня 2024 року в бою на Харківщині. 22 січня захиснику мало виповнитися 34 роки.

Максим народився у місті Рівне. Після школи закінчив місцевий технікум технологій та дизайну. У 2014 році здобув вищу освіту в Київському національному університеті технологій та дизайну. Отримавши диплом, приєднався до лав ДУК «Правий Сектор» та поїхав в АТО, був у Пісках під Донецьком. У 2016-2019 роках був кулеметником Бригади швидкого реагування Національного гвардії України. Після звільнення повернувся до цивільного життя. Працював контент-менеджером у Центрі реадаптації та реабілітації учасників АТО та ООС «ЯРМІЗ» та копірайтером у «Veteran Hub». Також був наставником у дитячо-юнацькому таборі «Строкаті Єноти».

Талановитий хлопець став відомим завдяки своїй творчій діяльності: він писав поезію та пісні. Вірші Максима публікували у «Книга Love 2.0. Любов і війна», «Там, де вдома: 112 віршів про любов та війну», «Колискова 21-го століття Vol. 1: що тебе заколисує?». На його слова гурт «Yurcash» написав пісні «Панівна висота», «Він в ЗСУ, вона в ТрО», «Жовтий скотч». Окрім письменницької діяльності, він також займався фотографуванням. Максим бачив світ по-своєму, особливим поглядом, чим і ділився зі своєю аудиторією. За спогадами знайомих і друзів, він був людиною, яка бачить суть і глибину у простих речах.

Під час повномасштабної війни Максим повернувся до лав захисників та знову вирушив на фронт у складі одного з підрозділів ЗСУ. Побратим Дмитро Вербич зазначив, що «худенький хлопець з фіолетовим волоссям перекував себе на воїна та працював зі своїм кулеметом як Боженька».

Попри важкі бої на Київщині, Харківщині, Херсонщині, Луганщині й Донеччині, Далі продовжував свою творчість і в окопах. У грудні 2023 року вийшла його перша та єдина поетична збірка «Вірші з бійниці», в якій також були світлини його авторства.

Максим часто ділився своїми думками та віршами у соцмережах. За день до загибелі, 6 січня, він виклав відео із декламацією поезії Василя Стуса. А в останньому своєму дописі ввечері того ж дня пропонував читачам поворожити за допомогою його книги.

«Моя голова котиться від посадки до посадки
як перекотиполе
чи мʼяч
мої руки відірвані
проростуть фіалками навесні
мої ноги
розтягнуть собаки та коти
моя кров
вифарбує світ у новий червоний
Pantone людська кров
мої кістки
втягнуться в землю
утворять каркас
мій прострелений автомат
заржавіє
бідненький
мої зміні речі та екіпу
передадуть новобранцям
та скоріше б уже весна
щоб нарешті
розквітнути
фіалкою», – цей вірш Далі опублікував 5 січня 2024 року.

Саме під ним його мама сповістила друзів про смерть Максима: «Фіалками мій найдорожчий син проросте».

Після загибелі захисника друзі, знайомі, відомі діячі та небайдужі українці масово поширювали творчість поета на своїх сторінках.

Прощалися з молодшим сержантом Кривцовим 11 січня в Києві, наступного дня його поховали на Алеї Героїв кладовища «Нове» у рідному Рівному.

Посмертно Максима нагородили орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.