Старший солдат Максим Корж загинув 13 березня 2022 року у Миколаївській області внаслідок ворожого авіаудару. Захиснику було 24 роки.

Максим народився у селі Стокопані Херсонської області. Закінчив школу та пішов служити строкову службу в армію. Після чого вирішив обрати для себе шлях військового та уклав свій перший контракт із ЗСУ.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік служив стрільцем у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. 13 березня 2022 року Максим із побратимами перебували на чергуванні у місцевій школі в одному з населених пунктів на Миколаївщині. За словами дружини Максима Марини, геолокацію цієї школи здали місцеві зрадники окупантами, які і здійснили вранці того дня авіаудар по цій точці.

«Школа склалася як іграшковий будинок і почала горіти, хлопці були в підвалі. Навіть сирену не встигли ввімкнути. У них був наказ спускатися в підвал. Він пробув під завалами близько 5 годин, не могли дістати, йому відірвало ноги. О 19 годині мені по телефону хлопці повідомили, що він загинув», – розповіла Марина Корж.

Через окупацію та активні бойові дії у тих регіонах тіло Максима не змогли одразу привезти додому, тому поховали його на Вінниччині. Однак згодом рідні домоглися перепоховання. Провели в останню путь захисника у Борисполі на Київщині, де він жив з сім’єю.

«Я можу з упевненістю сказати, що мій чоловік патріот своєї держави, для нього це не просто робота була. А я дружина професійного військового: всі полігони, навчання… Жили від вихідного до відпустки. Як пише статут, «Всі тяготи військової служби» ми переживали разом. Максим був найкращим татом і чоловіком. Він мене дуже сильно любив, завжди розумів, підтримував, допомагав в усьому. Ми жодного разу не сварились. Коли чоловік був вдома, мені було настільки спокійно, що всі проблеми відходили на задній план. Я саме була за чоловіком. Це не просто свідоцтво про шлюб», – додала Марина.

У Максима залишилися батьки, дві сестри, дружина і маленька донечка.