top of page
Максим Фесенко

Максим Фесенко

15 травня 2022 р.

Молодший сержант Максим Фесенко загинув 15 травня 2022 року в районі села Малинівка Запорізької області. Боєць отримав смертельне поранення під час танкового обстрілу. Йому було 34 роки.

Максим народився у селі Федунка Полтавської області. Закінчив Сагайдацьку загальноосвітню школу. Згодом здобув професійно-технічну освіту за трьома спеціальностями. Пройшов строкову службу в армії у внутрішніх військах. Потім здобув ще одну професійну освіту. Мав великий стаж роботи, під час якої отримав кілька підвищень кваліфікацій. Останнім місцем роботи була фірма «АСТРА» на посаді комірника. Любив та цікавився історією, захоплювався нумізматикою. А найбільше задоволення отримував від роботи на своїй землі, доглядаючи за рослинами у власному саду. Хотів висадити лавандове поле.

У 2015-2016 роках брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей у складі 28-ї механізованої бригади. З початком повномасштабного вторгнення пішов захищати країну у складі 5-ї батальйонної тактичної групи 81-ї окремої аеромобільної бригади. Був навідником.

«Максим був людиною слова, тим, хто завжди прийде на допомогу. Усе, що він мав у своєму житті, досягнув своєю працею. У нього було безліч планів та мрій на своє життя, які забрала ця страшна війна. Найбільшою цінністю для нього була родина, яка назавжди втратила люблячого тата та чоловіка. Тут не вистачить жодних слів, щоб описати, якою людиною був Максим! Ті хто були знайомі з ним особисто, точно можуть сказати, що війна забирає найкращих», – розповіла дружина загиблого Ольга.

Молодший сержант Фесенко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв Затуринського кладовища поблизу Полтави.

У Героя залишилися маленька донечка, пасинок, кохана дружина, мати та сестри.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Малинівка, Запорізька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page