57-річна Любов Максименко загинула 3 березня 2022 року в Гостомелі на Київщині. Вона разом з родиною намагалася евакуюватися з мікрорайону Кимерка. Проїхали три блокпости, а неподалік місцевої поліклініки на вулиці Свято-Покровській їхній автомобіль почали обстрілювати з четвертого.

Любов загинула від потрапляння снаряда в голову. Загинув також її чоловік Володимир Максименко. Синові подружжя осколком вибило око, без належної медичної допомоги він залишався в Гостомелі до 11 березня.

«Росіяни стріляли по авто з різної зброї. У мене дістали зі спини кулю калібру 5,45 міліметра. Мамі голову відстрелили з крупного калібру, з кулемета. Дружині ногу прострелили трасером. З БТРа також були постріли. Снайпери стріляли», – пригадує Максим.

Любов Максименко була пенсіонеркою, а перед тим працювала медсестрою в тубдиспансері у Пущі-Водиці, також була співробітницею ветеринарної клініки. Вона дуже любила тварин. Забирала додому на перетримку й лікування безпритульних та сусідських. Ще одним захопленням жінки було квітникарство – вирощені квіти Любов дарувала сусідам та знайомим.

«Мама була дуже доброю людиною. Усім допомагала. У неї навіть сторінка була в фейсбуці, де пропонувала безкоштовно саджанці квітів та інших рослин. Багатьом вона допомогла врятувати й домашніх улюбленців, – каже син Максим. – Мама померла на моїх очах. Вона сиділа поруч на передньому сидінні. Я її одразу навіть не зміг забрати, були постійні обстріли. Пізніше вирив яму в дворі й поховав її там разом з батьком…»

Після ексгумації Любов та Володимира Максименків перепоховали на кладовищі в Гостомелі.

У Любові залишилися двоє синів та онуки, яким 13 та два роки.