Загинула на пероні Краматорського вокзалу, чекаючи на потяг, що мав прибути о 12.00. Але російська ракета “Точка У” не дала можливості жінці евакуюватись, росія позбавила її життя. З нею була собачка Боня, яка теж загинула пізніше від поранень.

Людмила Володимирівна усе життя працювала на меблевій фабриці Краматорська, доки не вийшла на пенсію. З коханим чоловіком Людмила прожила довгі щасливі роки, але у листопаді минулого року Анатолій помер від ковіду. Сенсом її існування були діти та внуки.

Світла пам’ять!