Людмила Епік загинула у березні 2022 року під час боїв за Маріуполь. Вона жила у приватному будинку в Лівобережному районі міста біля ринку.

«Точна дата, на жаль, невідома, приблизно – середина березня. Вона допомагала сусідці вибратися з-під завалів, коли, зі слів іншого її сусіда, прилетів снаряд», – розповіла кума Людмили, Марина Тимакова.

Людмилі Епік був 51 рік. Закінчила маріупольську школу №61. Працювала на заводі – у конверторному цеху на крані. У вихідні навчалася, робила манікюр. Займалася йогою, вела здоровий спосіб життя.

«У нас був дуже дружній клас. Пам'ятаю, Люда була найменшою за зростом, дуже мініатюрна. Скромна. Після школи вона розквітла, ставши чарівною жінкою із казковою усмішкою. Була безстрашною, веселою, мала добре серце», – розповіла однокласниця загиблої Тетяна Амеліна.

«Вона була надзвичайно чуйною і доброю. Ми ніколи не забудемо про неї та не пробачимо її загибелі», – додала Марина Тимакова.

У Людмили Епік залишилися син, сестра, мама.