Жителька Маріуполя Любов Мурза загинула 15 березня 2022 року в підвалі будинку на вулиці Купріна. Маріупольці пригадують – того дня в місті було неймовірно гучно та страшно: постійні артилерійські й мінометні обстріли, килимове бомбардування. Надвечір серце 77-річної жінки не витримало.

Належного доступу до медицини через бойові дії не було. Сусіди намагалися реанімувати Любов, проте – марно...

«19 березня сестра з чоловіком поїхали, щоб її забрати. Сусіди сказали, що вона померла, і віддали записку з днем і часом. Вони в той день не змогли навіть вивезти її – так бомбили і стріляли… 20 березня поїхали знову. Шукали тіло під гаражами. Усіх, хто помирав, виносили і складали біля гаражів у дворі будинку», – розповіла донька Олександра Мицик.

Любов Мурза 49 років працювала вчителькою математики в школі №20. Її пригадують справжньою професіоналкою, порядною і чуйною людиною.

«Любов Іванівна була моє вчителькою математики. Я пам'ятаю, як вона пояснювала нову тему і завжди її спідниця була в крейді. Вона дуже любила свій предмет. Шкодувала нас, розуміла, що не всі математиками будуть. Але той, хто хотів знати її предмет, завжди знав», – пригадала колишня учениця загиблої Олена Галяміна.

«Ти була моєю мамою і татом одночасно, моїм янголом-охоронцем, моїм тилом, моїм радником, моїм всім... Я не знала жінки, сильнішої за тебе, і в мене ніколи не було страху, бо я завжди знала, що ти знайдеш спосіб вирішити будь-яке питання, проблему, відчиниш будь-які двері. Все, що в мене є, все що я люблю, вмію – все завдяки тобі. Любові твого великого серця вистачало на всіх: на мене, онуків, близьких, рідних, твоїх учнів, колег, сусідів... Навіть ім’я в тебе – Любов», – сказала донька загиблої, Олександра.

Любов Мурзу поховали в селі Малоянісоль поблизу Маріуполя. У неї залишилися донька та онуки.