50-річна Любов Акіменко отримала поранення 19 червня 2024-го в селищі Слатиному на Харківщині. Вона вийшла працювати на город. В післяобідню пору просто на ділянку жінки російські військові скинули керовану авіабомбу.

«Вдома був син, одразу викликали «швидку». Любов була в дуже тяжкому стані. Промучилася в лікарні кілька днів. Всередині було все побите, без кінцівки. 24 червня вона померла», – розповів колишній чоловік Віктор.

Любов народилася в Слатиному в багатодітній родині. Працювала вчителькою молодших класів. Любила свою роботу, а у вільний час охоче вела домашнє господарство, згадує Віктор.

«Сестра була чуйною, трудолюбивою. Мріяла бути вчителькою і стала нею. В школі діти її любили. Ми бачилися, коли я з родиною приїжджала з Харкова до батьків. Пам'ятаю, що в Люби завжди було на подвір'ї багато квітів», – розповіла старша сестра Надія.

У Любові Акіменко залишився дорослий син, дві сестри й інші родичі.