61-річний Леонід Самардак загинув 27 лютого у селі Титівка на Чернігівщині. Осколок російського снаряда влучив чоловікові в серце. Трагедія сталась на очах родини Леоніда: його дружини, доньки, зятя та онуків.

Донька Вікторія зі сім’єю приїхала до батьків 23 лютого. У перші дні після повномасштабного вторгнення росіян покинути Титівку було неможливо – неподалік села стояли солдати РФ, рух особистого транспорту був заборонений.

Вранці 27 лютого родина почула вибухи, звук яких був доволі близько. Зять Леоніда з дому зателефонував до начальника караулу, щоб спитати, як діяти. Донька й онуки пенсіонера теж були в будинку. Леонід з дружиною – в літній кухні.

«Я почув свист, який наближався, і голосно закричав, щоби всі лягали на підлогу. Тесть у літній кухні дивився телевізор. Не чув ні моїх криків, ні свисту снаряду, який наближався. Тесть просто вийшов на подвір’я. Зробив у прямому сенсі один крок, після чого за 15 метрів від нього розірвався снаряд. За 50 метрів – ще один. Уламки розлітались подвір’ям. Один із цих уламків влучив йому прямісінько в серце. Інші посікли тестеві руки та ноги», – розповідає зять загиблого.

«Тато встиг тільки руки до дружини простягнути, подивитися їй в очі. І все...», – каже донька загиблого Вікторія Коломійченко.

Леонід Самардак займався сільським господарством: разом із дружиною вирощував свиней, обробляв землі, щоби прогодувати худобу. 30 років продавав на базарі у Ніжині м'ясо.

«Мій тато... Він у свої неповні 62 мав шалену жагу до життя. Дім тата завжди був відкритим для всіх, хто приходив до його порогу. Він любив людей. Обожнював свою сім'ю», – каже Вікторія Коломійченко.

У Леоніда Самардака залишилися дружина, дві заміжні доньки та четверо внуків.

«Татусю, як же ми тебе любимо! Як же не вистачає твоєї батьківської поради... », – каже Вікторія Коломійченко.