Життя 72-річної Лариси Кравець обірвалося 17 березня 2022 року на Чернігівщині.

Село Новоселівка, де вона жила, опинилося на лінії зіткнення. Російські військові сильно обстрілювали його. До Чернігова звідти дістатися не було змоги. Тож Лариса з рідними вирішили йти з Новоселівки через луг у тоді окуповане село Вознесенське, де було тихіше.

Разом із Ларисою в дорогу вирушив її син Владислав – він віз тачкою свого сина, який має інвалідність. Також ішли сусіди.

У дорозі Ларису схопило серцем. Ліків не було. Луг прострілювався. Лариса попросила залишити її. Там на лузі вона й померла. Біля неї залишився собака.

Владислав, відвізши сина, з іншими чоловіками повернувся по маму. Поховали її у Вознесенську.

Через пів року, на день народження Лариси, помер її чоловік. Його поховали поряд із дружиною.

Лариса Кравець була родом із Чернігова. Після школи закінчила технікум. Працювала операторкою машинного набору у розрахунковому центрі, військовій прокуратурі й інших організаціях.

Чоловік Лариси був військовим, тому родина деякий час жила в Угорщині. Потім повернулися до Чернігова, а на початку 1990-х переїхали у Новоселівку – в будинок, де раніше мешкали батьки чоловіка.

Під час боїв на Чернігівщині у 2022 році будинок родини згорів, а разом із ним фотографії, документи, речі...

«Мама була дуже доброю людиною. У селі вони з татом завели господарство, жили звичайним життям. Мама любила квіти, багато їх вирощувала», – сказав Владислав.

У Лариси Кравець залишилися син, донька й онуки.