Молодший сержант Кирило Ульман на псевдо Німець загинув від кулі ворожого снайпера 15 лютого 2024 року поблизу міста Авдіївка Донецької області. Захисникові було 36 років.

Народився Кирило у місті Дніпро. З родиною проживав у Києві. Був підприємцем, засновником української компанії-виробника комбучі Godzyki – безалкогольного напою на основі чайного гриба.

З початком повномасштабної війни боронив Україну в складі 3-ї окремої штурмової бригади, служив у протитанковому батальйоні.За успішне виконання бойового завдання в боях за Кліщівку Донецької області нагороджений нагрудним знаком «Золотий Хрест» .

У лютому 2024 року боєць брав участь у важких боях поблизу Авдіївського коксохімічного заводу. 13 лютого його підрозділу була віддана команда висуватись в посадку біля Авдіївки задля недопущення прориву ворога до так званої «дороги життя», що сполучає Сили оборони України з гарнізоном міста. Без вагань, усвідомлюючи як потрібно діяти, Кирило якісно організував оборону разом з бійцями суміжних підрозділів. Їм вдалось закріпитись на потрібних рубежах, однак ворог зумів підтягнути значну кількість резервів. Почались ближні стрілецькі бої. Кирило прийняв їх разом з особовим складом. Особисто надавав допомогу пораненим та організував їх евакуацію, врятувавши 4 побратимів та замінив одного з поранених на вогневій позиції. Працював з ПКМ, прикриваючи один з флангів для запобігання маневру ворога. До останньої хвилини він вів прицільний вогонь, знищуючи та притискаючи противника.

«Загибель Кирила стала мотивацією! Вона не злякала його бійців, не викликала бажання сховатися, не змусила втратити віру у спільну справу – вона спонукає взяти до рук зброю, опанувати її та безжально стирати ворога з лиця землі. А ще – збільшити залученість людей у війну. Так йдуть герої, лишаючи після себе пам’ять, ідеї, справи та натхнення», – розповіла дружина.

Поховали захисника на Алеї Слави Лісового кладовища міста Києва.

У Кирила залишились дружина, сестра та батьки.