Іванові Вараві з села Левковичі Чернігівської області було 65 років. Він помер під час повномасштабної війни 21 березня 2022 року від нападу бронхіальної астми.

Через російську окупацію села потрібних для Івана ліків не було. До того ж, його здоров’я похитнуло вбивство сина Ярослава, якого російські військові розстріляли 28 лютого 2022 року.

«Напередодні татової смерті я змогла трохи поговорити з ним по телефону. Це було диво, бо останній тиждень він майже весь час спав, марив, практично не їв і не пив. Тато постійно мав приймати ліки. Їх було обмаль: не вистачало інгаляторів, спеціальних уколів для астматиків… Таблетки, які були, приймав у мізерних дозах. Їх не вистачало, щоби підтримувати організм. І от рано-вранці у нього стався напад бронхіальної астми. Мама зробила укол, але це не допомогло. Так на очах у мами мій тато фактично задихнувся», – розповіла донька загиблого, Богдана.

Іван Варава народився на Чернігівщині. Після школи навчався у Харкові на економіста. Працював провідним економістом у колгоспі в Левковичах. Після розпаду СРСР влаштувався охоронцем у магазин у Славутичі. Останні роки ніде не працював через проблеми зі здоров'ям.

«Тато захоплювався фотографією. Пам'ятаю з дитинства, як він проявляв негативи. Ще батько обожнював грати на музичних інструментах і співати. Він самостійно опанував гітару, баян, губну гармошку. Був дуже талановитим», – розповіла донька.

Богдана згадує тата спокійним, упевненим у собі та справедливим. Астмою чоловік захворів у 29 років. Тоді його пролікували не тими медикаментами й стався напад. Чоловік ледь не помер. Тоді Івана врятували і призначили пожиттєво гормональне лікування.

Після 50 років йому діагностували артроз тазостегнового суглоба. Іванові дедалі важче було ходити, а з часом нога перестала згинатися. Спершу він ходив з однією палицею, а потім уже з двома. Згодом додалися хвороби серцево-судинної системи, діабет… А перед самою війною у чоловіка відмовили ноги.

«Пам'ять про тата – завжди у наших серцях. Я на нього дуже схожа, моя донька – теж. Дуже шкода, що він так і не встиг побачити внучку», – сказала Богдана.

В Івана Варави залишилися дружина, донька, невістка й онуки.