Військовослужбовець Іван Скоблій, позивний Прапор, загинув 4 червня 2023 року біля села Званівка на Донеччині. Вирушаючи на бойове завдання, боєць підірвався на ворожій міні. У травні захиснику виповнилося 48 років.

Іван народився у місті Новий Розділ Львівської області. Навчався у місцевій школі №4. У 1993 році закінчив Новороздільське ПТУ №5, здобув фах слюсаря з ремонту автомобілів. Працював, створив сім’ю, виховував з дружиною Ганною сина Івана і донечку Таню. Деякий час працював за кордоном на будівництві, але часто наголошував: «Працювати на пана в чужій країні не моє, треба в рідній державі бути корисним». Останнім місцем роботи був супермаркет «Сільпо», де чоловік був охоронником. Цікавився новинами, політикою і космосом. Обожнював футбол.

Під час російсько-української війни Іван чекав на повістку. Але її не отримав. І в 2020 році підписав контракт із ЗСУ. Служив оператором-навідником БМП у 109-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабного вторгнення продовжував разом із побратимами захищати Україну від окупантів.

«Тато був дуже добрий, завжди давав поради, як поводитися у тій чи іншій ситуації, і вмів усе – і їсти приготувати, і все відремонтувати. А ще дуже любив жартувати. Він сильно любив свою сім’ю, говорив, що готовий за неї померти. Захищав до останнього подиху свою країну. Був дуже хоробрим і безстрашним, але водночас дуже добрим і хорошим», – розповіла Тетяна Скоблій.

«Один з найкращих сержантів, відповідальний воїн, хороша людина. Завдяки таким, як він, ми зможемо перемогти цю орду», – так описав Івана його побратим.

Поховали воїна на Малехівському кладовищі у рідному місті.

В Івана залишилися батько Василь, дружина Ганна, діти Іван та Тетяна, сестри Леся та Світлана з сім’ями.