20-літнього Івана Щербака окупанти вбили 15 березня 2022 року в селищі Велика Димерка на Київщині. Зранку він сів на велосипед і з кумом рідного дядька Володимиром вирушив до будинку сестри. Вони прямували вулицею Івана Франка, вже майже дісталися центру, коли їх перестріли окупанти.

За словами очевидців, солдати наказали чоловікам зупинитися. Володимир злякався і побіг. Окупанти почали стріляти в спину й убили обох чоловіків. Два дні їхні тіла лежали на дорозі. Місцеві жителі боялися їх забрати. На третій день Івана й Володимира поховали в саду неподалік місця розстрілу.

«Останній раз я з ним розмовляла 13 березня, коли евакуювалася із селища. Ваня сказав, що залишається. Ми посварилися, бо я просила його виїжджати, адже ми ніколи не розлучалися. Нашу маму позбавили батьківських прав і ми жили спочатку в дитячому центрі, а потім в дитбудинку. Разом трималися з дитинства. Ми звикли, що завжди вдвох… Я залишила йому ключі від свого дому, там був бензин, можна було заправити генератор. У день загибелі Іван їхав до мене, щоби зарядити телефон...», – розповіла Олександра Щербак, сестра загиблого.

Іван народився у селищі Велика Димерка. Після 9-го класу навчався у Бобровицькому фаховому коледжі, став агрономом. Працював вантажником. Зумів здійснити мрію – придбати мотоцикл, встиг трохи поїздити на ньому.

«Мій брат був дуже спокійним, лояльним, раціональним, компанійським. Знаходив спільну мову з кожним. Любив слухати розповіді старших, захоплювався нумізматикою. Ще зі школи мав велику колекцію монет і купюр», – розповіла Олександра, сестра загиблого.

Після звільнення українськими захисниками Київщини тіло Івана ексгумували. 18 квітня 2022 року його перепоховали на місцевому цвинтарі.

У загиблого залишилися сестра, племінники та інші рідні.