«На нас йде танк. Працюємо над цим», – таким було останнє повідомлення від групи бійців батальйону «Волан» білоруського полку ЗСУ 26 червня 2022 року. Вони стримували російських окупантів під Лисичанськом на Луганщині. Далі зв’язок з ними зник.

Того дня група білоруських добровольців, які приїхали воювати за Україну, опинилася на шляху колони російських військ і дала бій. За розповідями побратимів, комбат Марчук з позивним «Брест», разом із частиною групи прикривали відхід своїх бійців. У цьому бою він знищив щонайменше один ворожий танк, однак отримав важке поранення ноги та голови. Його впізнали на фото, яке опублікували окупанти 30 червня. Ще певна кількість бійців зникли безвісти або перебувають у полоні.

Іван Марчук брав участь в АТО з 2015 року. Проходив підготовку у Французькому іноземному легіоні. Брест стояв біля витоків формування білоруського полку імені Кастуся Калиновського і з перших днів війни допомагав боротися проти російських окупантів.

«Ми знали його як мужню, рішучу й самовіддану людину, готову на все заради кожного свого бійця. Брест мав винятковий авторитет серед солдатів полку. Крім того, він був відданим сином білоруської землі та вірив у майбутнє вільної Білорусі. Це дуже велика і хвороблива втрата для всіх нас», – кажуть побратими.

Відповідаючи в одному з інтерв’ю на питання, чому воює за Україну, Брест сказав: «А як за неї не воювати, якщо ця війна свята, вона за свободу. Те, що відбувається тут, це жахливі речі. Коли ти виходиш на вулицю і перехожі дякують тобі. Коли сидиш на позиції та очікуєш на колону, люди, які живуть у будинках поруч, не ховаються у бомбосховищах, а приносять тобі чай та каву. І як після такого залишатися осторонь і не воювати за свободу цієї країни? За те, щоб росіяни перестали нарешті бомбити її».