35-річний молодший сержант Іван Лавренков на псевдо Мєдлєнний поліг 18 жовтня 2024 року поблизу села Новоукраїнка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, він отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

Іван народився в селі Дунине Харківської області. Жив у місті Лозова. Закінчив Лозівську філію Харківського автомобільно-дорожнього технікуму за спеціальністю «Обробка металів на автоматичних та напівавтоматичних лініях». У мирному житті працював будівельником, зводив будинки та робив ремонти. Любив вивчати щось нове, рибалити, відпочивати на природі та проводити час із сім'єю.

З початком повномасштабного вторгнення чоловік без вагань пішов захищати своїх рідних та дім від російських окупантів. Він долучився до лав 113-ої окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Воював на посаді командира стрілецького відділення.

За службу та виконання поставлених завдань боєць був нагороджений такими відзнаками: «Золотий хрест», «За оборону України», «За звільнення Харкова», «Бахмутський рубіж».

«Мій чоловік був дуже справедливим і чесним, мав багато друзів. Він був справжнім братом своїм побратимам, обожнював своїх синів та мене. Найдобріша людина. Завжди для нас був підтримкою та опорою. В бою завжди був першим», – розповіла дружина загиблого.

Поховали Івана в місті Лозова.

Вдома на нього чекали дружина Людмила та двоє синів: Денис і Олег.