25-річний мінометник Іван Ковальов загинув у перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, внаслідок ворожого ракетного удару по місту Суми.

Іван народився у селі Полтавське Луганської області. Закінчив Воєводську загальноосвітню школу. Здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у Вищому професійному ліцеї Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Захоплювався полюванням та риболовлею. Любив машини, багато часу приділяв ремонту військової техніки та власного автомобіля.

Згодом хлопець вирішив пов’язати своє життя з військовою службою та уклав контракт із 81-ю окремою аеромобільною бригадою. Вже під час служби захопився гирьовим спортом, мав безліч спортивних нагород та грамот.

2019 року військовослужбовця нагородили відзнакою Командувача ООС «Козацький хрест» III ступеня.

Коли почалася повномасштабна війна, десантники одними із перших були відправлені на захист Батьківщини. Іван був за кермом вантажівки «Газ-66», яка перевозила міномети та боєкомплекти. Того дня близько 16.30 відбувся бій, під час якого боєць отримав вогнепальні смертельні поранення грудної клітини. Після першого ураження у груди, він ще намагався об'їхати стовп, що впав перед вантажівкою, зумів розвернути авто, яке врізалось у бронетехніку (САУ), загальмувати. Таким чином його командир зміг врятуватися, а сам Іван отримав повторні вогнепальні поранення, і його серце не витримало.

«Йому було лише 25. У серпні 2022 року ми з Ванею планували одружитись, 14 лютого він зробив мені пропозицію, це був найщасливіший день. А вже через якихось 10 днів ворожа куля забрала його життя... Але попри все, він моя сім'я, кохання мого життя. Мій чоловік був моїм домом, моїм муром, моїм серцем, а зараз продовжує нести свій обов'язок десантника, але вже з неба… Він беріг мене за життя і продовжує це робити. Ніколи не пробачу ворога, що наше щастя було обірване на пів дорозі...», – розповіла кохана полеглого воїна Юлія.

Посмертно старший солдат Ковальов нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника на Алеї Героїв Затуринського кладовища у Полтавській області.

Івана також залишились батьки, брати і дружина Юлія.