57-річна Ірина Подрезенко разом із чоловіком Олександром жили у Лівобережному районі Маріуполя. Він потрапив під обстріли з перших днів російського повномасштабного вторгнення в Україну. Виїздити звідти було вкрай небезпечно, не всі наважувалися на такий ризик, адже цивільні люди гинули дорогою з лівобережжя. Ірина з чоловіком вирішили залишитися в своїй квартирі на вулиці Азовстальській.

«Був приліт у наш двір. Ми готували їжу на багатті. Біля під'їзду було п'ятеро людей, двоє сусідів отримали поранення. Сашу поранило в грудну клітку, сусідку Світлану – в руку. Кров'ю був залитий весь під'їзд. Місто бомбили так, що неможливо було вийти», – пригадала сусідка Валентина.

Під обстрілами поранених зуміли відвести до поліклініки №4. Ірина була разом із чоловіком. Врятувати його життя не змогли – Олександр помер після операції орієнтовно 27-28 березня.

«Про Іру довго нічого не знали. Потім знайшли документи на її ім'я біля тіла жінки на вулиці Пашковського. Найімовірніше, вона загинула того ж дня, коли помер Саша, тоді, коли залишала лікарню», – розповіла сестра чоловіка Ірини, Ольга Семенишина.

Ірина Подрезенко народилася і виросла в Маріуполі. Працювала на металургійному комбінаті «Азовсталь».

«Вона довго працювала розмітницею в механічному цеху. Була доброю, чуйною, працьовитою і безкорисливою. Завжди готова всім допомогти – і близьким, і сусідам, і просто знайомим», – згадує невістку Ольга.

Де похована Ірина, невідомо. У загиблої нікого не залишилося.