Життя Ірини Андрієвської відібрав російський обстріл селища Краснопілля на Сумщині 29 травня 2024 року. Вона не встигла дістатися до укриття, коли ворог атакував населений пункт ракетою С-300.

Ірині було 43 роки. Народилася і жила в Краснопіллі. Із золотою медаллю закінчила ліцей №2, а потім з відзнакою – Сумський державний університет.

Працювала касиркою у банку «Аваль», а потім очолила відділення у рідному селищі. Пізніше керувала відділенням «Ощадбанку». Далі працювала у Краснопільській селищній раді – у відділі житлово-комунального господарства, а останній період життя була діловодкою у Територіальному центрі комплектування і соціальної підтримки.

«Вона у нас була красунею і розумницею. Любила подорожувати, щороку з дітками кудись їздила – то на море до Туреччини чи Єгипту, то у подорож по Європі. Цього року хотіла поїхати до Барселони», – розповіла тітка Наталія Заболотько.

Ірину поховали у рідному селищі поруч із братом, який загинув напередодні, 2 травня, в Хотіні на Сумщині. Він був прикордонником.

В Ірини залишилися мама, чоловік, донька і син.